ВЕНДЕРОВИЧ Олександр Моісеєвич
Народився 9 травня 1903 р. в м. Луганськ, в сім'ї міщан. До 1919 р. навчався в реальному училищі в м. Луганськ. За політичними мотивами (участь у більшовицькій організації) у 1919 р. був заарештований. Приймав активну участь у встановленні та органтизації на Луганщині Радянської влади. Для отримання вищої освіти виїхав у Петроград, де з 1920 по 1926 р. навчався у політехнічному інституті на фізико-математичному факультеті. Отримав кваліфікацію інженера-фізика.
З 1924 по 1928 р. працював науковим співробітником 2 розряду у Ленінградській Державний фізико-технічній лабораторії (лабораторія академіка А.Ф. Йоффе). З 1927 р. - аспірант Ленінградського державного фізико-технічного інституту.
В 1929 р. отримав кваліфікаційний рівень наукового співробітника 1 розряду та був направлений до м. Томськ, де в ті часи створювався Сибірський фізико-технічний інститут, в якому працював до 1935 р.
З 1930 р. отримав вчене звання доцента (розпорядженням Наркомпросу РРФСР) і очолив кафедру фізики педагогічного факультету Томського державного університету. Потім завідував кафедрою фізики педагогічного інституту, який був створений на базі цього факультету.
У 1935 р. отримав призначення на посаду завідувача кафедри фізикик Дніпропетровського металургійного інституту. Згідно рішення Державної кваліфікаційної комісії Наркомпроса УРСР отримав у 1936 р. звання професора. У 1936 -1937 р.р. був деканом загального фізичного факультету Дніпропетровського металургійного інституту.
З 1931 р. почав працювати в в Дніпропетровському державному університеті на посаді професора. На цій термін мав вісім друкованих наукових праць в галузі електрофізики.
Вендерович О.М. став засновником кафедри електрофізики фізичного факультету ДДУ, її першим завідуючім.