Народився 17 листопада 1944 року в с. Караязи, Караязського району Груз╕╖ в с╕м'╖ л╕каря ╕ вчительки. В 1954 роц╕ с╕м'я пере╖здить до Дн╕пропетровська. П╕сля зак╕нчення сьомого класу поступив у Дн╕пропетровський механ╕чний техн╕кум, який зак╕нчив з в╕дзнакою в 1963 роц╕ за спец╕альн╕стю "рад╕оприлади управл╕ння л╕таючими апаратами". Ще учнем техн╕куму розпочав свою трудову д╕яльн╕сть слюсарем-зб╕рником на п╕дпри╓мств╕ п/с 186. П╕сля зак╕нчення техн╕куму працював за розпод╕лом регулювальником на п╕дпри╓мств╕ п/c 192. З 1964 року - студент ф╕зичного факультету Дн╕пропетровського державного ун╕верситету, який зак╕нчив з в╕дзнакою в 1969 роц╕ за спец╕альн╕стю ф╕зик - теоретична ф╕зика. Надал╕ життя буде пов'язане з кафедрою теоретично╖ ф╕зики: з 1969 р. - асп╕рант, з 1972 р. - асистент, з 1976 р. - доцент, з 1994 р. - професор ╕ з 1999 р. - зав╕дувач ц╕╓╖ кафедри. З 1997 р. - декан ф╕зичного факультету.
Науковий ступень кандидата ф╕зико - математичних наук за спец╕альн╕стю теоретична ╕ математична ф╕зика здобув в 1974 р., захистивши дисертац╕ю "Модел╕ тра╓ктор╕╖ Померанчука ╕ pp-,pd- розс╕яння", вчене звання доцента присво╓но у 1978 р. Докторську дисертац╕ю "Метод нап╕вкласичного розвинення ╕ проблема зв'язаних стан╕в в адронн╕й ф╕зиц╕" за спец╕альн╕стю теоретична ф╕зика захистив у 1994 р. у спец╕ал╕зован╕й вчен╕й рад╕ при ╤нститут╕ теоретично╖ ф╕зики им. М.М.Боголюбова (м. Ки╖в). У 1995 р. присво╓но звання професора кафедри теоретично╖ ф╕зики. У 2002 р. обрано академ╕ком Академ╕╖ наук Вищо╖ Школи Укра╖ни. Ма╓ почесне звання Сорос╕вського професора ( 1994 р.).
Р.С.Тут╕к ╓ в╕домим фах╕вцем у галуз╕ теоретично╖ ф╕зики. Список публ╕кац╕й нал╕чу╓ 120 роб╕т. Автор навчального пос╕бника "Спец╕альн╕ функц╕╖".
Серед основних результат╕в:
- завбачення нел╕н╕йност╕ тра╓ктор╕╖ Померанчука в адронних процесах розс╕яння, значення нахилу яко╖ було п╕дтверджено в наступних експериментах ( Lett. al Nuovo Cimento 5 (1972) 957;6 (1973) 276 );
- одержання сп╕вв╕дношень м╕ж параметрами адронних тра╓ктор╕й Редже, побудованих з кварк╕в р╕зних аромат╕в; розробка методу врахування процес╕в адрон╕зац╕╖ ╕ в╕докремлення впливу процес╕в розпаду на мезонний спектр (УФЖ 26 (1981) 1937; 35(1990) 1292; ЯФ 46 (1987) 1747);
- розробка нових нап╕вкласичних метод╕в досл╕дження зв'язаних стан╕в квантово-механ╕чних р╕внянь, таких що приводять до: 1/N-розвинень (ЖЕТФ-100 (1991) 415;101 (1992) 18; J.Phys A24 (1991) L469; Phys.Lett. A163 (1992) 26); розвинень для тра╓ктор╕й Редже (Z.Phys. C47 (1990) 469;ТМФ 90 (1992) 208) ╕ логарифм╕чно╖ теор╕╖ збурень (J.Phys. A32(1999)563; Phys. Lett. A260 (1999) 10).
За час роботи в ун╕верситет╕ був членом бюро обласно╖ Ради молодих вчених, науковим кер╕вником студентського наукового товариства ун╕верситету, головою профбюро факультету. Зараз - голова обласно╖ методично╖ ради з ф╕зики, член спец╕ал╕зовано╖ ради ╕з захисту докторських дисертац╕й.
Нагороджений знаками: "Переможець соц╕ал╕стичного змагання"-1973 р., "В╕дм╕нник осв╕ти" - 1998 р.