СПИРИДОНОВА ╤рина Михайл╕вна
народилася 12.09.1938 р. у м. Дн╕пропетровську у родин╕ викладача Дн╕пропетровського металург╕йного ╕нституту.
З 1946 по 1956 рр. навчалася в СШ N71 м. Дн╕пропетровська, а з 1956 по 1961 рр. - в Дн╕пропетровському металург╕йному ╕нститут╕, що зак╕нчила з в╕дзнакою.
П╕сля ╕нституту працювала у Науково-досл╕дному ╕нститут╕ технолог╕╖ машинобудування, а з лютого 1967 р. - в науково-досл╕дному сектор╕ Дн╕пропетровського державного ун╕верситету. З жовтня 1968 по 1972 рр. навчалася в асп╕рантур╕ на кафедр╕ експериментально╖ ф╕зики, по зак╕нченн╕ яко╖ захистила кандидатську дисертац╕ю. З 1972 року працювала зав╕дуючою Галузевою лаборатор╕╓ю прикладно╖ ф╕зики. З 1981 року займала посаду доцента кафедри металоф╕зики ╕ наукового кер╕вника Галузево╖ лаборатор╕╖ прикладно╖ ф╕зики. У 1987 р. захистила докторську дисертац╕ю. ╤з с╕чня 1988 року ╕ по тепер╕шн╕й час працю╓ професором кафедри металоф╕зики. Ма╓ ступен╕ к.т.н. (1973 р.), д.т.н. (1987 р.), звання старшого наукового сп╕вроб╕тника (1978 р.), доцента (1985 р.), професора (1989 р.), Заслуженого д╕яча науки ╕ техн╕ки Укра╖ни (1998 р.), Лауреата Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни у галуз╕ науки ╕ техн╕ки (2000 р.), Заслуженого наукового сп╕вроб╕тника Дн╕пропетровського нац╕онального ун╕верситету (2001 р.).
Професор Спиридонова ╤.М. п╕дготовила нов╕ курси лекц╕й та цикли лабораторних роб╕т, так╕ як: "Ф╕зичн╕ явища в поверхневих шарах твердого т╕ла", "Комерц╕йне матер╕алознавство" ╕ т.п. Керу╓ дипломними та курсовими роботами студент╕в. Вона ╓ автором ╕ сп╕вавтором 4 навчальних пос╕бник╕в та п╕дручника "Матер╕алознавство ╕ терм╕чна обробка метал╕в ╕ сплав╕в", рекомендованого М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Укра╖ни для студент╕в вищих учбових заклад╕в.
Спиридонова ╤.М. усп╕шно по╓дну╓ педагог╕чну д╕яльн╕сть з науковою працею, з 1990 р. вона науковий кер╕вник В╕дд╕лу динам╕чно╖ металоф╕зики. Нею створен╕ нов╕ науков╕ напрямки у галуз╕ ф╕зики поверхн╕ ╕ досл╕джень твердих сплав╕в, як╕ м╕стять бор, розроблен╕ р╕зноман╕тн╕ наплавочн╕ матер╕али, високоефективн╕ технолог╕╖ х╕м╕ко-терм╕чно╖ обробки, засоби спектро-анал╕тичного контролю сплав╕в, т.п.
Розробки Спиридоново╖ ╤.М. знайшли застосування б╕льш, н╕ж на 50 п╕дпри╓мствах промисловост╕. Результати ╖╖ досл╕джень представлен╕ б╕льш, н╕ж на 100 м╕жнародних ╕ нац╕ональних конференц╕ях, симпоз╕умах. П╕д ╖╖ кер╕вництвом усп╕шно захищен╕ 10 кандидатських ╕ одна докторська дисертац╕я, п╕дготовлен╕ до захисту 1 докторська ╕ 2 кандидатськ╕ роботи. Вона ма╓ 370 наукових праць, у тому числ╕ 6 монограф╕й, 52 авторських св╕доцтва ╕ патенти.
Спиридонова ╤.М. ╓ д╕йсним членом ╤нженерно╖ Академ╕╖ наук Укра╖ни з 1992 р., членом бюро Укра╖ни М╕жнародно╖ Сп╕лки Метал╕в (АSМ International), ╓ членом Нац╕онального ком╕тету по зварюванню. Вона - вчений секретар спец╕ал╕зовано╖ ради ф╕зичного факультету ДНУ Д 08.051.02 ╕ член 2 спец╕ал╕зованих рад в ╕нших орган╕зац╕ях. Вона працю╓ в редакц╕йних колег╕ях видань "В╕сник ДДУ. Ф╕зика. Рад╕оелектрон╕ка" та "Теор╕я та практика металург╕╖".
Спиридонова ╤.М. нагороджена знаком Заслуженого винах╕дника СРСР (1985 р.), медалями "Ветеран прац╕" (1993 р.), "За доблесну працю" (1995 р.). Керован╕ нею розробки одержали бронзову медаль ВДНГ СРСР (1984 р.), ср╕бну ╕ бронзову медал╕ ВДНГ УРСР (1986 р.). В╕домост╕ про не╖ вв╕йшли в Б╕бл╕ограф╕чний енциклопедичний словник "Ж╕нки Укра╖ни" (2001 р.).