Ф╤НКЕЛЬШТЕЙН Борис Миколайович
(11.10.1902-11.10.1962)
Народився в 1902 р. у м. Санкт-Петербуг. У 1918 р. не зак╕нчивши г╕мназ╕╖ вступа╓
у Червону Арм╕ю. У 1920 р. з арм╕╖ направля╓ться на навчання. Зак╕нчив ф╕зико-механ╕чний
факультет (1924 р.) Лен╕нградського Пол╕техн╕чного ╕нституту та асп╕рантуру (1928
р) п╕д кер╕вництвом Я.И. Френкеля. У 1928 р. почина╓ працювати в Дн╕пропетровську
на посад╕ професора Д╤НО. З 1930 р. працю╓ у ф╕зико-х╕м╕ко-математичному ╕нститут╕.
Один з орган╕затор╕в (разом з А. Е. Малино вським) Дн╕пропетровсько╖ ф╕л╕╖ УФТ╤,
а пот╕м самост╕йного Дн╕пропетровського ф╕зико-техн╕чного ╕нституту. Директор
ДФТ╤ з 1930 р.до 1937 р. Засновник кафедри теоретично╖ ф╕зики - перш╕й спец╕альн╕й
кафедри Дн╕пропетровському ун╕верситету, ╖╖ перший зав╕дуючий, кер╕вник теоретично╖
групи ДФТ╤. З 1936 р. - член групи ф╕зики В╕дд╕лення математики ╕ природничих
наук АН СРСР.
У 1940 р. захища╓ докторську дисертац╕ю. З 1941 р. по 1944 р. у склад╕ ДФТ╤ працю╓
з оборонно╖ тематики в евакуац╕╖ в Магн╕тогорську. З 1944 р. .- начальник в╕дд╕лу
теоретично╖ ф╕зики ╤нституту металознавства та ф╕зики метал╕в (у склад╕ Центрального
науково-досл╕дного ╕нституту чорно╖ металург╕╖ (м. Москва), до якого з 1945 р.
при╓днався ДФТ╤). У подальшому переходить до Московського ╕нституту стал╕ ╕ сплав╕в,
де працю╓ зав╕дувачем кафедри ╕ професором до к╕нця життя.
Коло наукових ╕нтерес╕в Б. М. Ф╕нкельштейна - ф╕зика д╕електрик╕в, теор╕я електрол╕т╕в,
ф╕зичне металознавство, методи досл╕джень у твердих т╕лах, проблеми квантово╖
механ╕ки найпрост╕ших атомних ╕ молекулярних систем. В╕н ╓ п╕онером в СРСР досл╕джень
з проблем внутр╕шнього тертя та ядерного парамагн╕тного резонансу в металах та
сплавах. Один з творц╕в ф╕зико-х╕м╕чного факультету в ╤нститут╕ стал╕ ╕ сплав╕в.
Виховав значну к╕льк╕сть учн╕в ╕ мав багато посл╕довник╕в з╕ свого напрямку досл╕джень.
В╕н з╕грав виняткову роль у розвитку ф╕зично╖ науки в м. Дн╕пропетровську.