ФотографияДАН╤ЛОВ В╕тал╕й ╤ванович
Видатний ф╕зик, професор, академ╕к АН УРСР, лауреат Державно╖ прем╕╖ СРСР. Народився 10 кв╕тня 1902 р. в с. Жовте (тепер - Лугансько╖ обл.) у родин╕ вчителя. П╕сля отримання середньо╖ осв╕ти у катеринославськ╕й г╕мназ╕╖ працював учителем та директором с╕льсько╖ школи. У 1923 р поступив на ф╕зико-математичний факультет Дн╕пропе-тровського ╕нституту народно╖ осв╕ти, п╕сля зак╕нчення якого у 1926 по 1930 рр. працював асистентом на кафедр╕ ф╕зики Дн╕пропетровського г╕рничого ╕нституту. Приймав активну участь у робот╕ досл╕дницько╖ групи ф╕зико-х╕м╕ко-математичного ╕нституту п╕д кер╕вництвом А. Е. Малиновського, був одним з перших його асп╕рант╕в в Укра╖нському НД╤ ф╕зично╖ х╕м╕╖. З 1930 по 1935 рр. - зав╕дувач кафедри ф╕зики Дн╕пропетровського х╕м╕ко-технолог╕чного ╕нституту (як╕й був створений на баз╕ ДГ╤).
У 1931 р. брав активну участь у створенн╕ Дн╕пропетровського ф╕зико-техн╕чного ╕нституту, де заснував лаборатор╕ю кристал╕зац╕╖, яку очолював до 1944 року: у Дн╕пропетровську, в евакуац╕╖ - у Магн╕тогорську, у Москв╕ (п╕сля переведення туди ДФТ╤ та перетворення його на ╤нститут матер╕алознавства та ф╕зики метал╕в ЦНД╤ЧМ).
З 1933 р. був зав╕дуючим кафедри експериментально╖ ф╕зики ДДУ. В 1934 р. отримав звання професора. В 1936 роц╕ орган╕зував нову кафедру молекулярно╖ ф╕зики, яку ╕ очолював до 1941 р. З 1935 по 1941 рр. керував лаборатор╕╓ю молекулярно╖ ф╕зики ДДУ. Був деканом ф╕зико-математичного факультету (1937-1938 рр.).
У 1940 р. у ф╕зичному ╕нститут╕ АН УРСР ╕м. П.Н.Лебед╓ва захистив докторську дисертац╕ю. Був нагороджений грамотою Наркомпросу Укра╖ни.
У роки в╕йни в евакуац╕╖ керував ф╕зичними досл╕дженнями оборонного призначення. З 1946 р. керував в╕дд╕лом кристал╕зац╕╖ Лаборатор╕╖ металоф╕зики АН УРСР, в 1951-1954 рр. - директор Лаборатор╕╖ металоф╕зики АН УРСР, (що перетворена у ╤нститут металоф╕зики АН УРСР). В 1945 р. його обрано членом-кореспондентом АН УРСР, з 1951 р. - академ╕к, д╕йсний член АН УРСР
В.╤.Данилову належить б╕льше ста друкованих праць, у тому числ╕ монограф╕╖ та п╕дручники. Всесв╕тньо в╕дома його книга "Рассеяние рентгеновских лучей в жидкостях" (1935). Протягом багатьох рок╕в в╕н був науковим кер╕вником ╕ наставником науковц╕в ф╕зичного факультету ДДУ. Помер 19 березня 1954 р. у Ки╓в╕.
В╕тал╕й ╤ванович Дан╕лов ╓ фундатором нового напряму св╕тово╖ науки - рентгенограф╕╖ р╕дини (рентгенограф╕чн╕ досл╕дження атомно╖ структури р╕динних метал╕в) та засновником в╕тчизняно╖ науково╖ школи ф╕зик╕в з напрям╕в рентгенограф╕╖ р╕дини та ф╕зично╖ теор╕╖ кристал╕зац╕╖. В.╤.Дан╕лов з'ясував суть явища зародження центр╕в кристал╕зац╕╖ та впливу р╕зноман╕тних фактор╕в на цей процес, в╕дкрив явища активац╕╖ та деактивац╕╖ дом╕шку, як╕ обумовлюють к╕нетику кристал╕зац╕╖. В╕н сформулював теор╕ю р╕дин, зокрема метал╕в ╕ сплав╕в у р╕динному стан╕, розробив ряд методик досл╕дження ╖х атомно╖ та молекулярно╖ структури. Сформулював критер╕й спонтанно╖ кристал╕зац╕╖, ╕ побудував класиф╕кац╕ю р╕дин за ╖х схильностю до переохолодження.
Понад 30 науковц╕в захистили п╕д його кер╕вництвом кандидатськ╕ та докторськ╕ дисертац╕╖. Багато з них керували та керують кафедрами ВНЗ та лаборатор╕ями у р╕зних НД╤ колишнього СРСР та усп╕шно продовжують науков╕ традиц╕╖ свого вчителя.
Нагороджений орденом Червоно╖ З╕рки за результатами роботи по покращенню властивостей бойових сталей. Нагороджений медаллю "За доблесну працю у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ 1941-1945 рр." В 1950 р. йому присуджена Стал╕нська прем╕я за роботи в област╕ кристал╕зац╕╖ р╕дини. У 1952 р. нагороджений орденом Трудового Чорвоного Прапора.